Біографія Ціолковського Костянтина Едуардовича

 

Біографія Ціолковського Костянтина Едуардовича

 

Корисні посилання:

 

 

“Моя біографія мимоволі складається з дрібниць життя і робіт.

Останні все поглинули, решта – дрібнички, всім звичайні. Крім того, в силу обмеженості життєвих вражень, моя біографія не може бути такою ж яскравою, як людей нормальних, без фізичних вад.

Існує кілька моїх біографій: в журналах, окремими книжками або у вигляді передмов до моїх творів.

Вони непогані, але кілька упереджені – в ту або іншу сторону. Бачити в них помилки можна тільки, звіряючи їх з моєї автобіографією. Тому, як вона не погана, а все ж вона є чудовим джерелом для висвітлення мого життя і діяльності, з будь-якої точки зору.

…

У справі прогресу людства ми рідко помічаємо вплив спадковості. Всі ці фарадеї, едісони, форди, грами, колубми, вати, стефенсони, ньютони, лапласи, Франкліни і ін. вийшли з народу і не мали талановитих предків. Ніяких слідів спадковості ми тут не бачимо. Ясно, що геній більш створюється умовами, ніж передається від батьків або інших предків. Таланти у предків, може бути, і були, але, очевидно, на весь світ не виявлялися: вони виражалися дріб’язково.

Тільки в дуже рідкісних випадках позначається явно спадковість дарування. Так Гершель-син і Дарвін-син були знамениті, хоча далеко не так, як їхні батьки. Прикладів таких в історії набагато менше, ніж зворотних.

Все ж не можна цілком заперечувати і вплив спадковості. Тому я перш за все розповім те невелике, що я знаю про моїх батьків і їх рід. У дитинстві і юності мене це анітрохи не цікавило і я нічого про те не впізнавав. Потім ще і глухота тому заважала. Мати мала татарських предків і носила в дівоцтві татарське прізвище. Значення спадковості я раніше і не розумів. Наче у батька був родинний зв’язок з відомим Наливайко, і рід батька навіть носив раніше це прізвище.

За сімейними переказами предком роду Ціолковських був відомий бунтар Наливайко. Ось що про нього сказано в енциклопедичному словнику Брокгауза і Єфрона. Наливайко був козацьким ватажком кінця XVI століття, борець проти польської аристократії, уродженець міста Острога. Смерть батька, який загинув від сваволі володаря містечка Гусятина, відштовхнула Наливайко від шляхти і спонукала перейти до козаків. Піднявши повстання, він винищував шляхтичів і ксьондзів. Спочатку повстання зосереджувалася на Волині, потім перейшло до Білорусі. Спочатку перемога була на його боці, і він писав королю Сигізмунду III, щоб той віддав вільні землі між Бугом і Дністром козакам, за що козаки допомагатимуть Речі Посполитої проти її ворогів. Король замість відповіді послав на нього війська. У 1596 р поблизу Лубен козакам довелося здатися. Вони видали Наливайка та інших начальників. Наливайко відправили до Варшави і відрубали голову. Чутки про те, що його спалили в мідному баку новітніми даними не підтверджуються.”

Костянтин Едуардович Ціолковський. Уривок зі статті “Риси з мого життя”, січень 1935 року.

 

“На ці вересневі дні припадають дати народження і відходу у вічність основоположника теоретичної космонавтики Костянтина Едуардовича Ціолковського (5(17) вересня 1857 р., Рязанська губернія – 19 вересня 1935 р., Калуга). Саме він обґрунтував застосування ракет для польотів у космос і використання при цьому «ракетних поїздів» – прототипів сучасних багатоступеневих ракет. Йому ж належить ідея використання орбітальних станцій як першого кроку до освоєння космосу.

Праці К. Ціолковського надихнули на науковий подвиг у справі ракетної техніки і космонавтики визначних українців – Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея), Сергія Корольова, Валентина Глушка.

Біографічна і довідкова література зазначає польське походження «батька космонавтики». Збереглися свідчення про Якуба Ціолковського – учасника сейму 1697 р. з виборів на престол короля Польщі Августа ІІ Сильного. Якуб Ціолковський (син Мацея) володів маєтком у Плоцькому воєводстві. Землевласниками цього воєводства (с. Велике Ціолково) послідовно були його син Валентій, внук Феліціан і правнук Томаш (останній із предків вченого, народжений на етнічних польських землях). У 1777 р. Томаш Ціолковський перебрався на Правобережну Україну, де в нього 1784 р. народився старший син Ігнаци (Ігнатій в офіційних російських документах).
На відміну від молодшого брата Станіслава, що на російсько-імперській військовій службі досяг чину генерал-майора, Ігнатій Ціолковський кар’єри не зробив. Його цивільний чин губернського секретаря відповідав військовому чину підпоручика. З 1804 р. він пов’язав своє життя із містом Рівне, де служив адвокатом, а пізніше писарем і підсудком (молодшим суддею) при місцевому суді, мав приватну юридичну практику. 1834 р. правник офіційно підтвердив свою належність до дворянства. Першою його дружиною була Анна Сендзимінська (у цьому шлюбі народилися донька і п’ять синів), другою – з 1821 р. – Павліна Юрковська (у цьому шлюбі народилися донька). Всі діти Ігнатія Ціолковського, як і їх батьки та інші відомі нам предки, були римо-католицького визнання. Всі вони народилися на території сучасної Рівненщини. Точно відома батьківщина Едуарда Ціолковського. Це село Коростятин (нині Гощанський район), з 1963 р. перейменоване у Малинівку. Там Едуард Ціолковський народився і був охрещений у місцевому костелі у 1821 р. Він закінчив Лісовий і Межовий інститут у Санкт-Петербурзі і кілька десятиліть працював лісничим у північних і центральних губерніях Росії.

Відновлюючи історію роду Костянтина Едуардовича Ціолковського, не можна не згадати сімейний переказ про родинні зв’язки предків ученого із Северином Наливайком. Цю легенду – без будь-яких сумнівів у її достовірності – залишив у своїх автобіографічних записках сам «батько космонавтики».

Очевидно, походження від знаменитого козацького вождя йому дуже імпонувало. Як рід Ціолковських і нащадки Наливайка могли поєднатися родинними узами – сімейні перекази відповіді не давали. Чи то сталося у Плоцькому воєводстві, куди рідня Наливайка начебто була вислана після страти козацького очільника, чи пізніше – коли Ціолковські перебралися на Волинь – жодних архівно-генеалогічних підтверджень цих версій на сьогодні не відомо. Так само досі не наведено доказів, що сам К. Ціолковський (чи один з його рідних братів) іноді підписував свої документи і публікації подвійним прізвищем Ціолковський-Наливайко чи псевдонімом Наливайко. Однак, увага великого ученого, що народився у Великоросії, де пройшло все його життя, до своїх волинських коренів та історії нашого народу заслуговує, звичайно, на повагу і пам’ять. Відомо, що в особистій бібліотеці Костянтина Ціолковського зберігся один з томів «Енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона», де стаття під назвою «Наливайко, Северин» підкреслена власником книгозбірні.

Тож будемо вважати, що увічнення пам’яті великого мрійника у назві однієї з важливих вулиць Острога – це данина не лише його внеску у розвиток світової космонавтики.”

Микола Манько, директор ДІКЗ м. Острога. “Ціолковський-Наливайко?”

 

“Предки К.Ціолковського — вихідці з Волині, далекі родичі гетьмана Северина Наливайка, того самого Наливайка, що у 1594 – 1596 роках очолив селянсько-козацьке повстання українського народу проти засилля польської шляхти і після страшних тортур був страчений у Варшаві. До речі, старший брат Ціолковського так і підписував офіційні папери – “Ціолковський-Наливайко”.

Ганна Черкаська. “Нащадок Наливайка – Ціолковський”

 

Для довідки:

Севери́н (Семерій) Налива́йко (?, Гусятин — 11 квітня 1597, Варшава) — козацький отаман. Один з керівників повстання 1594—1596 років у Речі Посполитій.

Життя Наливайка до 1594-го року маловідоме. Вважається, що він народився в містечку Гусятин (нині Тернопільської області), в окремих історичних працях вказуються також Кам’янець-Подільський чи Острог — приблизно в першій половині 1560-х років. За припущеннями Сергія Леп’явка, родина належала до представників залишку боярського стану, батько займався кушнірством.

Під час конфлікту з Марціном Калиновським, котрий привласнив собі Наливайківську землю, батька Семерія сильно побили і від отриманих ран він невдовзі помер. Родина переїхала до старшого брата Дем’яна до Острога. Імовірно, за протекції старшого брата, вступив на службу до приватного війська князя Костянтина Василя Острозького, згодом ставши сотником його надвірної хоругви. Брав участь у розгромі заколоту Кшиштофа Косинського. Внаслідок цього його стосунки із запорожцями були надовго зіпсовані.

 

book2

Бажаєте прочитати твори Костянтина Едуардовича Ціолковського?

Ви можете читати їх онлайн українською мовою або завантажити безкоштовно у форматі PDF на сторінці сайту “Наукова спадщина”.

Ви можете читати їх онлайн в оригіналі російською мовою або завантажити безкоштовно у форматі PDF на сторінці сайту “Научное наследие”.

Приємного прочитання!